Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому ,щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси,які властиві школяру.
У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю,достатній рівень розумового розвитку й розвитку мовлення, наявність пізнавальних інтересів, звичайно знань і навичок необхідних до шкільного навчання.
Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи ?
Не слід :
– до приходу в школу змінювати режим дня дитини, позбавляти її денного сну , довгих прогулянок , ігор у достатній кількості;
– оцінювати все що робить малюк , так ,як слід оцінювати діяльність учня;
– проходити з дитиною програму першого класу ,насильно змінючи гру навчанням.
Необхідно:
– прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу,навчити спостерігати , думати , осмислювати побачене і почуте;
– навчити долати труднощі ,планувати свої дії ,цінувати час.
– вчити дитину слухати своє оточення , поважати чужу думку, розуміти ,що своє бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих ,прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення .
Світогляд дитини ,її знання – це те ,про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки – знання про навколишній світ ,від найближчих його виявів , які вона безпосередньо засвоїла ,і до віддалених , які дитина засвоїла , коли їй пощастила подорожувати з вами , з ваших розповідей,бесід, домашніх занять .
